Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон



 

Постанова

від 23 квітня 1999 р. № 663

 

Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 30 травня 2000 р. № 850, від 30 серпня 2000 р. № 1355, від 6 вересня 2000 р. № 1398, від 6 травня 2001 р. № 423, від 11 липня 2002 р. № 977, від 24 липня 2003 р. № 1157, від 5 листопада 2003 р. № 1732, від 20 листопада 2003 р. № 1795, від 26 травня 2004 р. № 682, від 29 червня 2004 р. № 818, від 12 березня 2005 р. № 184, від 24 вересня 2005 р. № 952, від 8 лютого 2006 р. № 116, від 25 травня 2006 р. № 726, від 16 листопада 2006 р. № 1618, від 31 січня 2007 р. № 108, від 21 березня 2007 р. № 514, від 26 червня 2007 р. № 859, від 19 березня 2008 р. № 209, від 20 травня 2009 р. № 483, від 23 вересня 2009 р. № 1015

 

Відповідно до підпункту 5.4.8 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Установити для працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності (крім державних службовців та осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів) такі граничні норми добових витрат:

1) у разі коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування, для відряджень у межах України — 30 гривень, для відряджень за кордон — у сумі в гривнях, еквівалентній 50 доларам США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу;

2) у разі коли до рахунків вартості проживання у готелях включаються витрати на:

одноразове харчування, для відряджень у межах України — 24 гривні, для відряджень за кордон — у сумі в гривнях, еквівалентній 40 доларам США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу;

дворазове харчування, для відряджень у межах України — 18 гривень, для відряджень за кордон — у сумі в гривнях, еквівалентній 27,5 долара США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу;

триразове харчування, для відряджень у межах України — 12 гривень, для відряджень за кордон — у сумі в гривнях, еквівалентній 17,5 долара США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу.

2. Установити норми відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, згідно з додатком.

У разі коли працівники, відряджені за кордон, за умовами запрошення забезпечуються стороною, яка приймає, безкоштовним харчуванням у країні відрядження (в дорозі), або коли працівники, відряджені в межах України для участі у переговорах, конференціях, симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства, установи та організації, які відряджають працівників, за умовами запрошення забезпечуються організаторами таких заходів безкоштовним харчуванням, добові витрати відшкодовуються у розмірах, що визначаються у відсотках норм добових витрат для даної країни згідно з додатком, зокрема 80 відсотків при одноразовому, 55 відсотків — дворазовому, 35 відсотків — триразовому харчуванні.

Витрати на наймання житлового приміщення під час відрядження відшкодовуються у разі надання оригіналів підтвердних документів.

Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання у готелях або до проїзних документів, оплачуються відрядженим за рахунок добових.

Державним службовцям і працівникам зазначених підприємств, установ та організацій, які перебувають за кордоном тривалий термін і отримують заробітну плату в іноземній валюті, та працівникам дипломатичних установ України, які перебувають за кордоном у довготерміновому відрядженні та отримують виплати в іноземній валюті, у разі відрядження в межах країни перебування добові витрати відшкодовуються у розмірі 80 відсотків норм добових витрат, визначених у додатку до цієї постанови для даної країни. У разі відрядження у межах країни перебування терміном на одну добу добові витрати відшкодовуються у розмірі 50 відсотків зазначених норм.

3. Норми добових витрат і граничні норми відшкодування витрат на наймання житлових приміщень для державних службовців та осіб, які направляються у відрядження за кордон підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, переглядаються у разі потреби за поданням Міністерства фінансів на підставі обґрунтованих пропозицій Міністерства закордонних справ.

Граничні норми добових витрат для працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності (крім державних службовців та осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів) переглядаються за поданням Міністерства фінансів у разі зміни максимальної норми добових витрат, установленої для державних службовців та осіб, які направляються у відрядження за кордон підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів.

4. Підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження в межах України та за кордон, зобов’язані забезпечити їх коштами (у разі відрядження за кордон — у національній валюті країни, куди відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті) як аванс на поточні витрати у розмірах згідно з установленими нормами. Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.

Працівникам, які направляються у відрядження за кордон підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності (крім державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів), добові виплачуються в іноземній валюті у сумі, яка в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день видачі коштів із каси уповноваженого банку, не перевищує встановлених граничних норм добових витрат.

Залишок коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, установи, організації, що їх видала (у разі відрядження за кордон — у грошових одиницях, в яких було видано аванс), у встановленому законодавством порядку.

5. Термін відрядження визначається керівником, але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів, за кордон — 60 календарних днів, за винятком випадків, установлених Кабінетом Міністрів України.

Термін відрядження працівників, які направляються для виконання у межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати періоду будівництва об’єктів.

Термін відрядження працівників, які направляються за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для здійснення монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, проектно-пошукових, будівельних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, шефмонтажу та авторського нагляду під час будівництва, обслуговування та забезпечення функціонування національних експозицій на міжнародних виставках, не повинен перевищувати одного року.

Підприємства, установи та організації, що направляють працівників за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), забезпечують створення належних соціально-побутових умов, медичне обслуговування, страхування та необхідний правовий захист громадян України, які відряджаються за її межі для здійснення робіт, зазначених в абзаці третьому цього пункту.

Термін відрядження військовослужбовців, направлених на навчання в системі перепідготовки, удосконалення, підвищення кваліфікації кадрів, на навчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів вищих військових навчальних закладів, не повинен перевищувати 90 днів, а за умови відшкодування фінансових витрат стороною, що приймає, та за рішенням Віце-прем’єр-міністра України відповідно до функціонального розподілу обов’язків — 18 місяців.

Термін відрядження працівників авіаційних компаній, які направляються за кордон для виконання авіаційних перевезень пасажирів та вантажів у миротворчих місіях Організації Об’єднаних Націй згідно з контрактами між авіаційними компаніями України та Організацією Об’єднаних Націй, не повинен перевищувати шість місяців.

Термін відрядження працівників державної контрольно-ревізійної служби, які направляються для проведення контрольних заходів, не повинен перевищувати періоду проведення таких заходів.

Термін відрядження наукових і науково-педагогічних працівників, які направляються на стажування до провідних вищих навчальних закладів та наукових установ в Україні та за кордоном, не повинен перевищувати шести місяців, а аспірантів і докторантів — двох місяців.

6. Установити, що державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження в межах України і за кордон підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності оригіналів підтвердних документів відшкодовуються витрати:

на проїзд (включаючи перевезення багажу) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження;

на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків норм добових витрат для країни, куди відряджається працівник, визначених у додатку до цієї постанови, за всі дні проживання;

на бронювання місць у готелях у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу;

на користування постільними речами в поїздах;

абзац шостий пункту 6 виключено

на комісійні у разі обміну валюти.

Відшкодування витрат на службові телефонні переговори проводиться в розмірах, погоджених з керівником.

61. Державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження за кордон на термін до 60 календарних днів підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, відшкодовується вартість страхового поліса (за наявності його оригіналу з відміткою про сплату страхового платежу), за яким передбачено відшкодування витрат на:

надання швидкої та невідкладної (екстреної) медичної допомоги страхувальнику і придбання необхідних медикаментів;

переміщення страхувальника на територію України для надання медичної допомоги;

відправлення труни з тілом (урни з прахом) страхувальника до місця поховання на території України та інші пов’язані з цим витрати.

У разі коли правилами в’їзду та перебування у країні, до якої відряджається страхувальник, встановлені вимоги щодо розміру страхової суми, у договорі страхування визначається мінімальна страхова сума. При цьому термін дії договору страхування повинен відповідати терміну відрядження.

Якщо в країні, до якої відряджається страхувальник, медична допомога надається іноземним громадянам безоплатно, вартість страхового поліса не відшкодовується.

7. Витрати на проїзд державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, у м’якому вагоні, в каютах, що оплачуються за 1–4 групою тарифних ставок, на суднах морського флоту, в каютах 1 і 2 категорії на суднах річкового флоту, повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес-класу, фактичні витрати, що перевищують граничні норми відшкодування витрат на наймання житлового приміщення та на перевезення до 30 кілограмів багажу понад кількість багажу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник, відшкодовуються в кожному випадку з дозволу керівника згідно з оригіналами підтвердних документів.

Витрати, відшкодовані згідно з абзацом першим цього пункту, не є надміру витраченими коштами.

8. У разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуються відповідно до діючих норм за кілометр пробігу та затвердженого маршруту.

9. У разі коли сторона, яка приймає, забезпечує працівника, відрядженого за кордон, додатковими валютними коштами у вигляді компенсації поточних витрат (крім витрат на проїзд до країни призначення і назад та на наймання житлового приміщення) або добових витрат, сторона, яка направляє, виплату добових витрат зазначеним особам зменшує на суму додатково наданих коштів. Якщо сума, надана стороною, яка приймає, більша або дорівнює встановленим нормам добових витрат, то сторона, яка направляє, виплату добових витрат зазначеним особам не проводить.

10. Міністерству фінансів внести зміни до інструкції про порядок відряджень за кордон і в межах України.

11. Особливості направлення у відрядження військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, визначаються за погодженням з Міністерством фінансів відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Державним комітетом у справах охорони державного кордону, Головним управлінням командуючого Національною гвардією, Управлінням державної охорони, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, а військовослужбовців Державної фельд’єгерської служби при Державному комітеті зв’язку та інформатизації — також Державним комітетом зв’язку, та інформатизації.

111. Розмір добових витрат, що виплачуються працівникам, направленим у відрядження підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності (крім підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів), не може бути нижчим ніж норми добових витрат, установлених додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 977.

Працівникам, які направляються у відрядження за кордон для здійснення робіт, зазначених в абзаці третьому та шостому пункту 5 цієї постанови, у разі їх перебування у відрядженні понад 60 календарних днів добові витрати починаючи з 61 дня виплачуються у розмірі 80 відсотків норм добових витрат, визначених пунктами 1 і 2 цієї постанови для працівників відповідних підприємств, установ та організацій.

112. Затвердити розміри надбавок до норм добових витрат в іноземній валюті для окремих категорій працівників, що додаються.

Абзац другий пункту 112 виключено

12. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. № 10 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» (Офіційний вісник України, 1998 р., № 1, ст. 20);

постанову Кабінету Міністрів України від 10 липня 1998 р. № 1046 «Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. № 10» (Офіційний вісник України, 1998 р., № 28, ст. 1039).

 

Прем’єр-міністр України                                                В. ПУСТОВОЙТЕНКО

 

 

Додаток

до постанови Кабінету Міністрів України

від 23 квітня 1999 р. № 663

 

НОРМИ

відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів

(доларів США)

Назва країни

Норма добових витрат

Гранична норма відшкодування витрат на наймання житлового приміщення за добу
(не більш як)

Австралія 

35 

150 

Австрія 

45 

105 

Азербайджан 

25 

69 

Албанія 

33 

100 

Алжир 

37 

195 

Ангола 

44 

195 

Андорра 

36 

66 

Антигуа і Барбуда 

45 

89 

Аргентина 

42 

110 

Афганістан 

38 

63 

Багамські Острови 

36 

53 

Бангладеш 

33 

63 

Барбадос 

37 

53 

Бахрейн 

36 

79 

Беліз 

34 

53 

Бельгія 

50 

200 

Бенін 

37 

60 

Бермудські Острови 

34 

55 

Білорусь 

25 

69 

Болгарія 

34 

80 

Болівія 

34 

63 

Боснія і Герцеговина 

36 

90 

Ботсвана 

32 

74 

Бразилія 

38 

132 

Бруней 

29 

130

Буркіна-Фасо 

40 

56 

Бурунді 

37 

63 

Вануату 

35 

51 

Великобританія 

50 

240 

Венесуела 

35 

63 

В’єтнам 

32 

90 

Вірменія 

25 

69 

Габон 

40 

90 

Гаїті 

35 

63 

Гайана 

36 

90 

Гамбія 

37 

63 

Гана 

35 

69 

Гватемала 

33 

63 

Гвінея 

36 

84 

Гвінея-Бісау 

44 

50 

Гібралтар 

33 

40 

Гондурас 

36 

40 

Гонконг 

34 

121 

Гренада 

44 

63 

Греція 

44 

133 

Грузія 

25 

79 

Данія 

44 

170 

Джибуті 

40 

55 

Домініканська Республіка 

34 

120

Еквадор 

30 

110 

Екваторіальна Гвінея 

38 

35 

Еритрея 

36 

40 

Естонія 

34 

74 

Ефіопія 

40 

63 

Єгипет 

36 

120 

Ємен 

36 

150 

Замбія 

34 

78 

Заморські території Франції 

37 

93 

Зімбабве 

35 

63 

Ізраїль 

43 

121 

Індія 

38 

145 

Індонезія 

39 

115 

Ірак 

39 

80 

Іран 

32 

105 

Ірландія 

37 

160 

Ісландія 

39 

160 

Іспанія 

39 

135 

Італія 

50 

200 

Йорданія 

34 

95 

Кабо-Верде 

31 

55 

Казахстан 

25 

100 

Кайманові Острови 

36 

90 

Камбоджа 

36 

63 

Камерун 

39 

60 

Канада 

45 

130 

Катар 

34 

111 

Кенія 

34 

84 

Киргизстан 

25 

69 

Китай 

50 

140 

Кіпр 

38 

140 

Кірибаті 

43 

40 

КНДР 

35 

111 

Колумбія 

34 

120 

Коморські Острови 

37 

55 

Конго 

40 

100 

Демократична Республіка Конго (Заїр) 

37 

67 

Коста-Ріка 

33 

63 

Кот-д’Івуар 

40 

84 

Куба 

40 

150 

Кувейт 

36 

150 

Лаос 

36 

63 

Латвія 

34 

120 

Лесото 

33 

40 

Литва 

34 

100 

Ліберія 

36 

40 

Ліван 

39 

90 

Лівія 

39 

200 

Ліхтенштейн 

39 

63 

Люксембург 

44 

83 

Маврикій 

30 

69 

Мавританія 

38 

60 

Мадагаскар 

37 

69 

Макао 

31 

65 

Македонія 

36 

95 

Малаві 

35 

63 

Малайзія 

33 

115 

Малі 

40 

90 

Мальдіви 

32 

63 

Мальта 

33 

63 

Марокко 

37 

63 

Мексика 

33 

130 

Мозамбік 

38 

69 

Молдова 

25 

95 

Монако 

36 

120 

Монголія 

39 

79 

М’янма 

33 

75 

Намібія 

33 

100 

Науру 

31 

40 

Непал 

29 

63 

Нігер 

37 

90 

Нігерія 

42 

250 

Нідерланди 

41 

130 

Нікарагуа 

36 

74 

Німеччина 

50 

121 

Нова Зеландія 

26 

80 

Норвегія 

46 

160 

Об’єднані Арабські Емірати 

38 

140 

Оман 

36 

150 

Пакистан 

37 

150 

Палау 

29 

50 

Панама 

34 

63 

Папуа-Нова Гвінея 

39 

120 

Парагвай 

31 

40 

Перу 

34 

130 

Південно-Африканська Республіка 

36 

140 

Польща 

38 

120 

Португалія 

40 

90 

Пуерто-Ріко 

32 

63 

Республіка Корея 

44 

190 

Росія 

37 

150 

Руанда 

39 

63 

Румунія 

37 

110 

Сальвадор 

30 

37 

Самоа 

27 

36 

Сан-Марино 

29 

74 

Сан-Томе і Принсіпі 

34 

63 

Саудівська Аравія 

39 

110 

Свазіленд 

31 

63 

Сейшельські Острови 

40 

130 

Сенегал 

40 

70 

Сент-Люсія 

42 

79 

Сербія 

37 

125 

Сінгапур 

35 

150

Сирія 

39 

131 

Словаччина 

34 

95 

Словенія 

36 

110 

Соломонові Острови 

33 

60 

Сомалі 

33 

35 

Співдружність Домініки 

40 

63 

Судан 

42 

137 

Суринам 

39 

69 

США 

50 

240 

Сьєрра-Леоне 

37 

63 

Таджикистан 

25 

69 

Таїланд 

37 

110

Тайвань 

34 

74 

Танзанія 

34 

63 

Того 

38 

63 

Тонга 

30 

35 

Трінідад і Тобаго 

37 

79 

Туніс 

36 

80 

Туреччина 

39 

120 

Туркменістан 

25 

69 

Уганда 

38 

69 

Угорщина 

34 

88 

Узбекистан 

25 

69 

Україна 

30 гривень 

250 гривень 

Уругвай 

32 

75 

Фіджі 

29 

40 

Філіппіни 

36 

121 

Фінляндія 

41 

170 

Франція 

50 

170 

Хорватія 

37 

90 

Центральноафриканська Республіка 

43 

80 

Чад 

45 

80 

Чехія 

34 

135 

Чилі 

33

100 

Чорногорія 

37

100

Швейцарія 

44

105 

Швеція 

44

101 

Шрі-Ланка 

34

63 

Ямайка 

38

90 

Японія 

50

250

 

 

Примітки.

1. Граничні норми відшкодування витрат на наймання житлового приміщення за добу встановлені з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні переговори), холодильником, телевізором та інших витрат (крім витрат на побутові послуги, які відшкодовуються у розмірі, встановленому пунктом 6 постанови, та витрат на оплату податку на додану вартість).

 

2. Забезпечення працівників коштами у разі відрядження за межі України здійснюється згідно з установленими нормами відшкодування витрат на відрядження чи в еквіваленті цих сум в іноземній валюті (у валюті країни відрядження або у вільно конвертованій валюті) за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день подання уповноваженому банку розрахунку витрат на відрядження. 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 11 липня 2002 р. № 977

 

РОЗМІРИ

надбавок до норм добових витрат в іноземній валюті для окремих категорій працівників

 

Надбавки до норм добових витрат в іноземній валюті для окремих категорій працівників виплачуються:

1) членам Уряду, державним службовцям 1 рангу та дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного посла — в розмірі 50 відсотків норм добових витрат;

2) державним службовцям 2 і 3 рангу, дипломатичних рангів Надзвичайного і Повноважного посланника 1 і 2 класу — в розмірі 40 відсотків норм добових витрат;

3) державним службовцям 4 і 5 рангу, дипломатичних рангів радника 1 і 2 класу — у розмірі 30 відсотків норм добових витрат;

4) членам делегацій, що виїжджають за кордон на міжнародні переговори, наради та для підписання міжурядових угод, — у розмірі 25 відсотків, а керівникам цих делегацій — у розмірі 30 відсотків норм добових витрат.

 

Примітки.

1. Зазначені у цьому додатку працівники мають право на одержання тільки однієї надбавки.

 

2. До членів делегацій, зазначених у пункті 4, належать лише ті члени делегації (представники), які мають повноваження виступати від імені або за дорученням Президента України та Уряду України на міжнародних переговорах, конференціях, форумах та для підписання міжурядових угод. Інші члени делегації (представники, включаючи наглядачів), які виїжджають за кордон згідно з рішенням Президента України та Уряду України, до таких делегацій не відносяться.